Зміна клімату продовжить перельоти до Нью-Йорка

Глобальне потепління призведе до посилення реактивного струменя, що позначиться на трансатлантичних перельотах

Висотна струменева течія - це сильний вітер у вигляді вузького повітряного потоку на висоті 9-16 кілометрів над поверхнею Землі, який може досягати швидкості понад 300 кілометрів на годину. Він рухається на схід і істотно впливають на клімат, впливаючи на рух повітряних мас і погодних умов.

Оскільки літаки літають до 10-11 кілометрів над поверхнею Землі, вони також знаходяться в межах досяжності струменевих течій. Тривалість польоту може збільшуватися або зменшуватись залежно від того, рухається літак проти струменевого потоку або вздовж нього.

Нове дослідження, проведене в Університеті Редінга у Великій Британії показує, що глобальне потепління посилить струменевий потік.

Передбачається, що протягом кількох десятиліть рівень вуглекислого газу подвоїться, отже, загальна тривалість кругового польоту через Атлантичний океан також збільшиться.

Перельоти в західному напрямку з Лондона до Нью-Йорка замість постійних семи годин займатимуть у два рази більше часу через сильні зустрічні вітри. А ось східні рейси з Нью-Йорка до Лондона, ймовірно, будуть коротшими, з тривалістю в 5 годин 20 хвилин завдяки попутному вітру. Ну все ж таки, це не компенсує загального польотного часу в дві сторони.

Загалом літаки витрачатимуть додаткові 2 000 годин у повітрі щороку, що спричиняють збільшення ризиків затримок і додаткову витрату 19,5 млн євро на паливо.

Крім зазначених вище витрат, літаки з трансатлантичними рейсами ще більше забруднюватимуть довкілля шляхом викидів 70 млн кілограмів вуглекислого газу. Покладаючись на розрахунки та прогнози Редингського університету щодо трансатлантичного коридору, інші частини світу виявляться в такій же ситуації.

За даними Європарламенту, нині на авіацію припадає 5 відсотків світової кількості парникових газів, але з поточною швидкістю розвитку промисловості її частка світового викиду може досягти 22 відсотків вже до 2050 року, що в сім разів вище, ніж у 1990 році.

Навіть незважаючи на те, що викиди парникових газів не були передбачені Паризькою кліматичною угодою у грудні минулого року, зараз індустрія зіткнулася з Global Market-Based Measure (GMBM), розробленою Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) з метою покращення та оцінки впливу викидів від авіації. Відповідно до цього нового стандарту, авіакомпанії платитимуть за викиди парникових газів відповідно до ринкової схеми. Закон має бути прийнятий цього року і набуде чинності 2020 року.

Це означає, що загальні витрати через збільшення висотної струминної течії будуть ще вищими, ніж передбачалося дослідниками.