Чому пісня про ЛАБУТЕНИ така популярна?

Навіть діти знають хто головний експонат! Кліп угруповання Ленінград зібрав 50 млн. переглядів, і майже кожен дорослий в курсі цієї історії.

         Ми ототожнюємо себе з героїнею-Попелюшкою, вважає культуролог Марія Ремізова: «У нашій реальності, де соціальних ліфтів практично немає, один із головних міфів – казка про Попелюшку. Попелюшки розуміють мотиви героїні та приміряють ситуацію на себе».

         Водночас образ «Попелюшки» подано іронічно. «Це дозволяє підвищити самооцінку за рахунок кроку, який слідує за ототожненням, – відокремлення себе від екранного образу (вона – дура, а зі мною такого не станеться)», – пояснює Марія Ремізова. Психотерапевт Володимир Дашевський захоплюється вмінням Сергія Шнурова підключатися до енергетики колективного несвідомого: «Він бере типові, навіть архетипові ситуації та героїв. І потрапляє в очікування найширшої публіки – як високолобої, так і профанної».

Ми раді вийти за межі «правильної» поведінки та висловити протест.

Ми раді вийти за межі «правильної» поведінки та висловити протест. Пісні «Ленінграда» – територія свободи, зазначає психотерапевт Яків Кочетков. «Глядачі можуть розслабитися, поводитися непристойно, і ця енергія, що звільняє, затребувана в країні, де дуже багато заборон». «У нас майже немає можливостей безпечно проявити емоції, що соціально не схвалюються, – погоджується психоаналітичний психотерапевт Світлана Федорова. – Кліп «Експонат» – це прорив потягів, які є у кожному: примітивних, первісних, вітальних. І мова, зрозуміло, не лише про потяг до модних туфлів та вдалого заміжжя».

Ми можемо випустити на волю свої емоції, які зазвичай пригнічуємо. «Якщо ми пригнічуємо потяг, рано чи пізно відбудеться прорив, – каже Світлана Федорова. – І чим жорсткіший захист, тим він сильніший. У середньовічній Європі виникла традиція карнавалів, коли люди, ховаючись за маскою, могли виплеснути емоції, які вони не дозволяють собі у звичайному житті. Такі карнавали тривали кілька днів і мали терапевтичний ефект».

Ми сміємося над своєю схильністю до обману та самообману. «Шнур знущається з хибних цінностей, – вважає Яків Кочетков, – з ідеології примітивного споживання тих, хто хоче бути «як на лабутенах». Експонат будується на прийомах, відомих ще Ходже Насреддіну, вважає Володимир Дашевський: «Хитрун сам трапляється на свою хитрість». Нам важко бути правдивими: «Випадкові бажання ми вважаємо справжніми потребами. А в кліпі ми безпечно сміємося над своїм страхом та своєю брехнею».

Джерело:http://www.psychologies.ru/self-knowledge/behavior/pochemu-pesnya-pro-labutenyi-tak-populyarna/